Напередодні. Удари по логістиці
Тоді прийшло не на склад 810 бригади морської піхоти в глибині, потрапили у найсмачніше – у величезні резервуари між Козачою та Леб’ячою бухтами. Саме там здійснюється перевалка олій, дизеля та бензину для потреб, у тому числі флоту та аеродрому, а не лише колишнього танкодрому чи морпіхів.
Пожежа на нафтобазі в Севастополі
База ПММ там з другої половини минулого століття, коли авіаносні крейсери ЧФ СРСР почали виходити у Світовий океан – треба було заправляти танкери супроводу, створювати ланцюжки постачання для “вбивць авіаносців”.
Зараз, звісно, росіяни централізовано запустили розповіді, що база не працювала, була напівпорожньою, дотаційною і до флоту не мала жодного стосунку.
Не сумніваюся, що ця бавовна і задимлення зробили ЧФ тільки кращим, бо в Росії звичне інтенсивне вилизування начальницьких афедронів після невдач.
Щоправда, у 2021, коли була позов із забудовниками житлового комплексу “Вега”, база згадувалася на балансі МО і на генеральному плані міста територія залишилася зоною спеціального призначення.
Дослівна цитата – “Згідно з листом Управління Чорноморського флоту від 08.06.2020 №47/1/375, склад ПММ (група резервуарів для зберігання олії, дизельного палива, автомобільного бензину), розташований у м. Севастополі, бухта Козача, містечко № 1 з підвищеною небезпекою, на якому знаходяться на зберіганні паливно-мастильні матеріали для забезпечення діяльності сил (військ) флоту”.
Не думаю, що щось особливо змінилося, а базу з пірсами, десятками резервуарів та готовою інфраструктурою віддали б приватникам перед вторгненням.
Так, що потрапило куди треба – незалік росіянам у спеціальній операції з порятунку начальницьких дуп у кріслах.
Це вже не перша вдала атака Севастополя – були прильоти БПЛА по штабу флоту, удари надводними дронами в бухті, але це – перша успішна такого серйозного масштабу.
Хотілося б, звичайно, написати про помсту за Умань, але це так не працює – просто прорвалися та завдали успішної поразки.
Інакше тоді виходить, що ми могли вдарити, але чекали на момент, а це маячня. Такі операції – це завжди суміш удачі, планування та невдалих дій ППО противника, а все це неможливо гарантувати по запиту.
Щонайменше 6 резервуарів було охоплено вогнем – це повне знищення. Ще 5 мали ознаки ураження – задимлення, осередки термічної шкоди.
Хоча, по суті, потужна пожежа часто означає, що об’єкт перестав існувати як єдине ціле – крани, тельфери, рухомий склад виводяться з ладу навіть просто через температуру або піну з водою під час гасіння.
Звичайно, не можна говорити про втрату боєздатності флотом – викрутяться за допомогою танкерів, за допомогою цистерн для підводних човнів та цивільного сектора.
Так було завжди – злітно-посадкові смуги та бази флоту можуть вбирати в себе сотні тонн бомб, удари десятків бойових частин ракет і відновлювати роботу протягом якихось 48 годин.
Десь підгонять автомобільні цистерни, десь відкоркують запаси сусідніх міст та поділяться. Це та сама складність між “дайте нам ОТРК” та результатами роботи цих самих ОТРК.
Ті ж поляки, наприклад, уже багато років накорпичують ракети до HIMARS, витрачають сотні мільйонів доларів, але ATACMS планують до 2030 мати аж 75 одиниць.
M142 HIMARS з ракетами ATACMS
Навіть не будучи особливо у темі військової справи, можна уявити, чи можуть 75 штук по суті 270 кг. бомб (на території розміром з Калінінградську область) вирішити оперативні завдання, вибити логістику та зруйнувати поставки.
Далеко не факт.
А у нас величезний фронт, на якому тільки в Криму розмістяться майже дві Калінінградські області. В цілому стратегічні бомбардування – дуже складний метод ведення війни, треба бути реалістами.
Набагато цікавіше, що навіть у глибокому стратегічному тилу, маючи підрозділи ППО, ППО кораблів, що стоять на чергуванні, поле РЛС, противник примудряється пропускати досить великі птахи. Які завдають шкоди не тільки підстанціям чи окремим резервуарам, а й може вивести з ладу велику базу.
Крім Севастополя завдано синхронних ударів по двох нафтопереробних заводах – в Ільську Краснодарського краю та в Новошахтинську Ростовської області. Є відеофіксація пожеж.
Було потрапляння в нафтобазу в Тамані біля селища Волна – мінус резервуар, сильна пожежа тривала понад добу.
Навіть без прильотів по Кремлю можна констатувати: ефективність українських далеких дронів різко зросла. Причому, що зросла і за точністю, і за потужністю бойової частини.
Тестові запуски, коли під Москвою валялися фюзеляжі без споряджених голів не пройшли даремно.
Що можна сказати з того, що відбувається?
Противник ставить на кордоні завісу від українських малих груп та диверсантів.
Для цього використовує не тільки місцеві спеціальні частини, а й смикає навіть охорону 334 радіотехнічного полку аж із Петрозаводська (саме звідти поранений боєць після недавніх скидів із наших БПЛА у прикордонні).
Але людей не вистачає, плюс на півночі теж йде війна – регулярні скидання з дронів, артилерійські нальоти, мінування, сутички малих груп, удари бомбами, що планують, і пакетами РСЗВ, полювання за беспілотниками, що баражують.
Тому в РФ там вельми умовне прикриття. Просто тому, що неможливо прикрити сотні кілометрів прикордоння, не перетворюючись на Північну Корею.
Через те, що людей на завісу не вистачає, у Брянській та Ростовській області денацифікувалося два потяги з нафтопродуктами.
На Брянщині пішов під укіс потяг із нафтопродуктами
Один був, до речі, білоруський – дрібниця, а приємно, ми вам зараз покажемо шість напрямків, з яких готувалося вторгнення.
Підриви сталися в кількох місцях просто під цистернами – тепловоз і вагони, що зійшли з рейок, додатково розкурочили залізницю, було пошкоджено кілька сотень метрів полотна.
Напередодні літньої кампанії ЗСУ розпочалася серія ударів по логістиці – нафтопереробці та зберіганню, складах готової продукції, транспортних артеріях, поїздах з наливними цистернами.
Вже кілька ночей далекі дрони досягають цілей і завдають шкоди. ЗСУ тестують масові запуски БПЛА, які в день Х відпрацюють по оперативному тилу та завдають вогневої поразки оперативній логістиці.
Плюс ці заходи вже відтягують ворожу ППО від лінії зіткнення та червоної зони, змушують РФ витрачати ресурси на територіальну оборону, розпорошувати сили на завісу, прикриття кордону та протидиверсійні дії.
Одночасно триває ураження й цілей в тактичному тилу (місця дислокації, командні пункти, склади) – від Мелітополя до Донецька.
Поки готував цю статтю зійшов з рейок потяг в Криму на гілці Сімферополь-Севастополь, на місці вибуху воронка в 12 метрів та стався рейд до Білгородської народної республіки, в ході якого зазнали втрати охорона ядерного арсеналу і спеціальна частина внутрішніх військ аж з-під Пітера.
Ми стоїмо напередодні великої операції Сил Оборони і саме так починається її забезпечення.
Powered by WPeMatico